12 вересня 2021 року із самого ранку над Чорториєю лунав святковий передзвін храмових дзвонів. Храмове свято розпочалося із святкової Божественної літургії в храмі святого Олександра Невського, який відзначав своє 115-річчя. Під час святкової проповіді Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій побажав миру, єдності та процвітання усій Україні, міцної віри, злагоди, здоров’я та всіляких благ жителям громади та з нагоди ювілейної дати храму нагородив архієрейською Благословенною грамотою настоятеля з громадою.
Після смерті чоловіка, генерала Оржевського, княгиня Наталія Оржевська в парку біля палацу збудувала родову церкву-усипальницю за проєктом архітектора Адріана Прахова. При виконанні робіт над церквою-усипальницею були запозичені елементи з Володимирського собору у Києві.
Церква-усипальниця являє собою двох’ярусну однокупольну будівлю. На першому ярусі з тильного боку споруди збереглися сходи в крипту, де був розташований мармуровий саркофаг, а другий ярус виконали як храм. До оздоблювальних робіт, інтер’єру церкви були виписані італійські майстри по мармуру та по мозаїці. Вони виконали і вівтар. Для розпису церкви запросили відомого художника іконописця – Михайла Нестерова. Він на запрошення Наталії Оржевської кілька разів гостював у Чорториї і дуже позитивно відгукувався про неї у своїх спогадах. Для усипальниці Нестеров розробив ескізи і написав чотири великі вівтарні ікони. Їхня унікальність в тому, що вони виконані олійними фарбами, але не на дереві, а на цинкових пластинах.
Детальний опис тогочасного вигляду церкви-усипальниці можна знайти в архіві Українського спеціального науково – реставраційного виробничого управління, а вигляд – у фотографіях з сімейного архіву Нестерових та фотографіях, опублікованих в «Щорічнику спілки художників архітекторів» за 1907 рік.
В роки незалежності після ремонту в церкві відновилася служба Божа.
